Navigation

Внешняя политика
Спец-проект: SWI українською мовою

SWI Swissinfo.ch в настоящее время предлагает часть своего контента и на украинском языке.

SWI Swissinfo.ch тепер пропонує частину свого контенту і українською мовою.

Чому Швейцарія не дозволяє реекспорт озброєнь в Україну?

Бойова машина піхоти Piranha виробництва швейцарської компанії Mowag. Данія хотіла передати такі машини Україні, але Швейцарія заборонила постачання. Keystone / Laurent Gillieron

Незважаючи на тиск з-за кордону, уряд Швейцарії продовжує дотримуватись своєї колишньої позиції, згідно з якою озброєння швейцарського виробництва не повинні передаватися Україні навіть через треті країни. Стосовно цього питання Швейцарія опинилася у скрутному становищі через свій нейтралітет.

Этот контент был опубликован 22 июня 2022 года
Сібілла Бондольфі (Sibilla Bondolfi), за підтримки Марка Лойтенеггера (Marc Leutenegger) та Сари Ібрагім (Sara Ibrahim)

Нагадаємо, що Швейцарія не дала дозволу Німеччині та Данії передати Україні боєприпаси та танки швейцарського виробництва. За кордоном це рішення зустріли із нерозумінням. У швейцарському парламенті також дедалі голосніше звучать заклики зробити ліберальнішими експортні умови в галузі постачання озброєнь та товарів подвійного призначення.

Проте, уряд Швейцарії залишається непохитним: у п'ятницю 3 червня 2022 року Федеральна рада прийняла рішення не змінювати свою позицію, обґрунтувавши її міжнародним правом, правовими основами швейцарського нейтралітету та Федеральним законом «Про правові засади військово-технічного співробітництва із зарубіжними країнами та про постачання військових матеріалів та товарів подвійного призначення».

Змінити закон в екстреному порядку?

Голова «Партії Центр» (Die Mitte) Герхард Пфістер (Gerhard Pfister) зажадав від Федеральної ради ввести у надзвичайному порядку відповідні зміни до згаданого закону, щоб зробити можливим реекспорт озброєнь до України. Він нагадав, що під час пандемії швейцарський уряд вже вдавався до такого надзвичайного законодавства, формату, закріпленого у Федеральній конституції.

Наскільки обґрунтовано це порівняння? Такий правовий режим застосовується тільки в тому випадку, якщо з цього питання в принципі відсутнє чітке правове регулювання, і якщо цю прогалину необхідно терміново усунути, виходячи з національних інтересів. У разі реекспорту озброєнь такої ситуації немає, тут існує чітке правове регулювання і його не можна замінити надзвичайним законодавством.

І ще одне уточнення: відповідно до положень законодавства, що регулює нейтралітет, Швейцарія не має права змінювати згаданий федеральний закон таким чином, щоб після його застосування Україна опинилася у плані постачання озброєнь у вигіднішому становищі, ніж Росія. Якщо вже постачати зброю, то всім, і Швейцарія, як правова держава, не може вольовим чином змінити або скасувати принцип «рівного поводження» з країнами-одержувачами швейцарських озброєнь. Звідси висновок: якщо не постачати озброєння Росії, то тоді не постачати нікому.

Правові засади нейтралітету потребують рівного підходу

Фактично статус нейтральної країни ставить Швейцарію перед дилемою: законодавство про нейтралітет, кодифіковане ще у Гаазьких конвенціях 1907 року про норми і звичаї ведення війни, забороняє постачання одній зі сторін конфлікту озброєнь безпосередньо або через треті країни, якщо інша сторона конфлікту одночасно не отримує озброєнь у своє розпорядження.

Внешний контент

А якщо отримує? У цьому конкретному випадку йдеться не тільки про те, що постачання зброї до Росії (а нейтральна Швейцарія також засуджує Росію як агресора у цій війні) первісно виключено, але ще й про необхідність відповісти на фундаментальне питання: «Хто ще, крім самих постачальників зброї, взагалі може виступати за постачання зброї обом сторонам, що воюють?» У такій формі це питання формулює Паскаль Лоттаз (Pascal Lottaz), доцент кафедри міжнародних відносин та експерт у галузі вивчення питань нейтралітету з Університету Васеда (Токіо).

Якщо виходити з гуманітарних міркувань, то військового експорту не має бути взагалі. Штефен Херцог (Stephen Herzog), який займається дослідженням проблем контролю над ядерною зброєю в Цюріхському центрі вивчення питань безпеки (Center for Security Studies), дотримується аналогічної точки зору: «Теорію воєнного нейтралітету важко примирити з практикою експорту озброєнь».

Чи ще можуть застосовуватися нинішні правові засади політики нейтралітету?

Деякі експерти стверджують, що закріплені у Статуті ООН заборона застосування військової сили у міжнародних відносинах і право на самооборону зробили нейтралітет у тій правовій формі, що була прописана в Гаазьких конвенціях 1907 року, повністю застарілим. Стверджується, що система ООН ставить агресора у становище порушника громадського порядку, що надає усім іншим державам право допомагати жертві агресора, у тому числі постачанням зброї. Деякі навіть роблять висновок, що в такій правовій системі нейтралітету взагалі немає місця.

«На мій погляд, це не так, - відзначає Саймон Гаузевег (Simon Gauseweg), співробітник Європейського університету Віадріна (Europa-Universität Viadrina) у Франкфурті-на-Одері. – Положення про допомогу жертві агресії є правом, але не обов'язком. Державам дозволено надавати допомогу жертві збройного нападу, але вони не зобов'язані це робити. Їм також дозволено зберігати нейтралітет». У цьому сенсі нейтральні держави самі добровільно відмовилися від свого права допомагати іншим державам, які стали жертвами агресії.

Виробництво озброєнь має бути рентабельним

Щоб зрозуміти, чому Швейцарія все ж таки експортує озброєння, варто ще раз поглянути на обов'язки нейтральної держави. Правові засади нейтрального статусу вимагають від нейтральних країн забезпечувати недоторканність своєї території. Швейцарія не користується гарантіями безпеки, отриманими з боку інших країн, як, наприклад, беззбройна Коста-Ріка користується захистом США. Така нейтральна країна повинна сама вміти та мати потенціал захищати себе збройним шляхом у межах розумного.

«Статус збройного нейтралітету дає нам право виробляти власну зброю та боєприпаси для національної оборони, і саме тому ми не залежимо повністю від іноземних держав», – пояснює швейцарська експерт-міжнародник Леа Шаад (Lea Schaad). При цьому, на думку швейцарського уряду, вітчизняний ВПК не має бути дотаційним. З іншого боку, внутрішній ринок Швейцарії дуже малий. За таких умов зробити виробництво озброєнь рентабельним можливо, лише експортуючи його за кордон.

В соответствии со стандартами JTI

В соответствии со стандартами JTI

Показать больше: Сертификат по нормам JTI для портала SWI swissinfo.ch

Изменить пароль

Вы действительно хотите удалить Ваш аккаунт?

Новостная рассылка
Ваша подписка не может быть сохранена. Пожалуйста, попробуйте еще раз.
Почти все закончено, еще немного… Вам необходимо подтвердить Ваш электронный адрес Для завершения процесса подписки, пожалуйста, пройдите по адресу, который мы Вам выслали по электронной почте

Лучшие статьи этой недели

Будь в курсе лучших историй с сайта swissinfo.ch на самые разные темы, получай их прямо в твой почтовый ящик.

Еженедельно

Политика конфиденциальности SRG предоставляет дополнительную информацию о том, как обрабатываются ваши данные.