Navigation

Foreign affairs
Спец-проект: SWI українською мовою

SWI Swissinfo.ch currently offers some of its content in Ukrainian.

SWI Swissinfo.ch тепер пропонує частину свого контенту і українською мовою.

Якою була б ядерна війна сьогодні?

Якщо Росія вирішить завдати ядерного удару по Україні чи будь-якій іншій країні, яка забажає надати підтримку українцям, вона, швидше за все, застосує не стратегічну, а тактичну ядерну зброю. Copyright 2016 The Associated Press. All Rights Reserved.

Сучасна ядерна зброя стала набагато меншою за розмірами, але точнішою і потужнішою, аніж атомне озброєння часів Другої світової війни. Тобто, якщо ядерна війна станеться, її руйнівні наслідки будуть відчутні далеко за межами України.

This content was published on September 30, 2022 - 08:00

Президент Росії Володимир Путін заявив, що будь-хто, хто спробує завадити його військовим діям в Україні, зіткнеться з «безпрецедентними наслідками». Загроза ядерного конфлікту знову сколихує світ, і здається, ніби час повернувся на 60 років назад. Тоді Радянський Союз погрожував ядерною війною, розмістивши свої балістичні ракети на Кубі.

Зусилля з роззброєння, що проводились всі роки після Карибської кризи, не завадили СРСР/Росії неухильно розвивати та нарощувати власні ядерні технології та потенціал. Сьогодні країна має найбільший ядерний арсенал у світі, який налічує близько 6 000 боєголовок, що становить майже половину всієї існуючої у світі ядерної зброї.

З того часу, як у 1945 році США скинули атомні бомби на японські міста Хіросіму та Нагасакі, ядерні технології пройшли значний шлях розвитку. Вони стали набагато складнішими. Різні види такої зброї дозволяють вирішувати як шорокомасштабні, стратегічні завдання, так і працювати точково по окремих об'єктах, маючи при цьому набагато більшу руйнівну силу, аніж у минулому столітті.

Як розвивалися ядерні технології військового призначення, починаючи з 1945 року?

Бомба, скинута на Хіросіму в 1945 році, важила близько 4,5 т. Вона в одну мить вбила понад 100 000 японців. Згодом у її мініатюризації було досягнуто значного прогресу.Сьогоденна ядерна зброя стала більш компактною: зазвичай атомна бомба важить лише кілька сотень кілограмів, але потенційно вона здатна вбити одразу мільйони людей.

Це дозволяє завдавати ядерного удару за допомогою різних видів доставки: від балістичних ракет, теоретично здатних досягти будь-якої точки земної кулі, аж до тактичної зброї. «Багато цих видів озброєння значно менші, легші та простіші у використанні, ніж раніше, а потужність таких зарядів сьогодні набагато більша», - говорить Стівен Херцог (Stephen Herzog), науковий співробітник Центру досліджень проблем безпеки CSS при Федеральній вищій технічній школі Цюріха (ETH). Окремі ядерні озброєння, які натепер має Росія, більш ніж у 50 разів потужніші від тих, що були скинуті на Хіросіму й Нагасакі.

Який вигляд має російський ядерний арсенал?

Росія має диверсифікований ядерний арсенал, який дозволяє їй здійснювати ядерні атаки в наземному, морському і повітряному форматах. Це так звана «ядерна тріада», яку також мають США та Китай.

Зброя наземного базування – це балістичні або крилаті ракети, деякі з яких мають міжконтинентальну дальність і можуть досягати навіть найвіддаленіших цілей у Китаї та США. Інші мають значно менший радіус дії та спрямовані насамперед на європейський континент.

Ракети морського базування запускаються з підводних човнів, які дуже важко виявити, оскільки вони можуть пересуватися потайки під водою по всій земній кулі.

Найважчі бомби, як і раніше, доставляють повітрям – стратегічними міжконтинентальними бомбардувальниками.

Перевага «ядерної тріади» насамперед полягає в тому, що вона забезпечує й існування потужного потенціалу стримування, і стратегічну гнучкість. Розосереджені стартові платформи цих трьох видів роблять ядерний арсенал більш «живучим» у війні, бо його неможливо знищити відразу.

Як можна використовувати різні види ядерної зброї?

Стратегічна ядерна зброя призначена для ураження міст. «Але вона також може бути використана проти досить великих і важливих військових об'єктів, приміром, як військові частини, військово-морські бази або сили, зосереджені на морі», — пояснює Стівен Херцог. Тактична або нестратегічна ядерна зброя — це боєголовки малої потужності, які можуть бути використані на полі бою для відновлення «балансу сил» чи досягнення цілей війни. За різними оцінками Росія має 1 900 одиниць тактичної ядерної зброї.

Які сценарії війни можливі?

Якщо Росія вирішить завдати ядерного удару по Україні чи будь-якій іншій країні, яка забажає втрутитися та надати підтримку українському уряду, вона, швидше за все, застосує саме тактичну ядерну зброю, а не великі стратегічні ракети.

Це пов'язано з тим, що виліт стратегічних ракет може бути сприйнятий США як пряма атака на НАТО. Така думка дослідника Олександра Боллфрасса (Alexander Bollfrass) з Центру досліджень проблем безпеки CSS при ETH Цюріху. Крім того, у разі широкомасштабної ядерної атаки, існує небезпека, що у відповідь будуть задіяні сили стримування союзників НАТО, каже О. Боллфрасс.

А ось застосування тактичної ядерної зброї дозволить російській армії знищити стратегічно важливі у військовому сенсі пункти в Україні (наприклад, аеродроми) або надіслати чіткий політичний сигнал українському уряду, встановивши ядерні боєголовки безпосередньо на крилаті ракети, які Кремль вже використовує у цій війні.

External Content

При цьому не слід забувати про ризик аварій і катастроф, який помітно зростає при необхідності транспортувати ядерні боєголовки до місця їх застосування або під час бойових дій поблизу атомних електростанцій — як це вже сталося в місті Енергодар у Запоріжжі, де розташована найбільша в Європі атомна електростанція. Російську армію нещодавно звинуватили у тому, що вона навмисне пошкодила АЕС, обстрілявши її корпуси перед захопленням. Такі дії є серйозною загрозою для безпеки всієї Європи.

Яких збитків може завдати сучасна ядерна зброя?

Якщо б Росія використала весь свій ядерний арсенал, то помітна частина планети Земля просто перестала бути придатною для життя, говорить С. Херцог. Але навіть використання невеликої частини цього арсеналу матиме довгострокові руйнівні наслідки. «Надлишковий атмосферний тиск, викликаний ударною хвилею ядерного вибуху, здатний зруйнувати будівлі на відстані до десяти кілометрів, за винятком тих споруд, що зроблені із міцного залізобетону», — пояснює він.

Сотні тисяч людей можуть загинути або отримати травми від уламків, що розлітаються. Крім того, в результаті вибуху виникають ударні хвилі, у тому числі у видимому, інфрачервоному та ультрафіолетовому спектрах. Всі разом вони утворюють велику вогняну кулю, здатну викликати суттєві опіки третього ступеня, в межах ще більшого радіусу поразки, ніж від вибуху. Потім населення піддаватиметься впливу радіоактивних опадів, які здатні спричинити злоякісні пухлини та вроджені дефекти розвитку.

Які ризики для решти світу?

Сучасні технології ядерного знищення дозволяють «стерти» цілі мегаполіси та «зачистити» великі території навіть на великій відстані. «Кожне велике місто в США потенційно знаходиться за півгодини від тотальної руйнації, кожне велике місто країни НАТО в Європі може бути знищене балістичною ракетою приблизно за двадцять хвилин після запуску», – говорить Стівен Херцог.

Швейцарія та Австрія через свій нейтралітет значно меншою мірою ризикують стати об'єктами ядерного удару, але уникнути зараження від радіоактивних опадів вони не можуть. Масштаби такого зараження можна порівняти з наслідками аварії на атомній електростанції.

Наскільки можлива ядерна атака?

Поки що ймовірність застосування Росією ядерної зброї залишається низькою, проте цей ризик аж ніяк не дорівнює нулю. Крім того, чим далі, тим вірогіднішим здається сценарій, за яким Путін зажадає використати радше хімічну зброю, аніж ядерну.

«Ця зброя вважається більш вигідною, оскільки, у разі нападу з її застосуванням, у наслідках легше буде звинуватити українські збройні сили, тоді як ядерна атака не залишала б сумнівів у тому, хто несе відповідальність за все, що станеться згодом», — каже Стівен Херцог.

Однак не слід забувати, що війна йде не лише між Росією-агресором та Україною, а й власне між Росією та Заходом, який підтримує Україну. «Виключати ядерну ескалацію не можна, і саме тому ядерна загроза усіх знову так лякає», — вважають С. Херцог та А. Боллфрасс.

Швейцарія та Договір про заборону ядерної зброї

Цей документ (Treaty on the Prohibition of Nuclear Weapons, TPNW) є міжнародною угодою, яка вперше забороняє розробку, випробування, зберігання, придбання, транспортування та використання ядерної зброї. Договір було ухвалено 7 липня 2017 року в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, він вступив у дію 22 січня 2021 року. Однак наразі документ підписали 86 країн. Цього не зробили ані Швейцарія — хоча вона сама голосувала за створення такого договору — ані жодна з країн, що мають ядерну зброю.

In compliance with the JTI standards

In compliance with the JTI standards

More: SWI swissinfo.ch certified by the Journalism Trust Initiative

Share this story

Change your password

Do you really want to delete your profile?