Navigation

Democracy
Спец-проект: SWI українською мовою

SWI Swissinfo.ch currently offers some of its content in Ukrainian.

SWI Swissinfo.ch тепер пропонує частину свого контенту і українською мовою.

Війна та швейцарський нейтралітет: експерти, політики та читачі дискутують!

Президент України Володимир Зеленський та президент Швейцарії Іньяціо Кассіс. Чи можна бути нейтральним і одночасно висловлювати солідарність з Україною? Наскільки є нейтральним мовчання перед російською агресією? Ці питання також цікавлять і читачів порталу SWI. Фото зроблено 28 жовтня 2021 року під час візиту І. Кассіса до Києва. Keystone / Presidential Press Service / Han

Напад Росії на Україну змусив і Швейцарію замислитися над тим, якою є роль традиційної політики нейтралітету, якої дотримується ця країна ще з часів Віденського конгресу, і як цю політику слід формувати в сучасному світі? Наш портал позиціонує себе як місце для дискусій. Ми надаємо нашим читачам можливість вільно висловлювати свою думку з найактуальніших питань, і, відповідно, протягом останніх кілька тижнів користувачі SWI з усього світу беруть участь в обміні думками десятьма мовами на цю тему.

This content was published on April 25, 2022 - 11:00

«Що ми вкладаємо у поняття „нейтралітет“?» — запитує швейцарка, яка живе в Японії, і сама відповідає на це запитання таким чином: «Нейтралітет — це означає не бути ні на чиєму боці у війні. Тому для мене економічні санкції також є формою війни. Ми перестали бути „нейтральними“ та приєдналися до України». Їй заперечує інший користувач, теж із Японії: "У війнах минулого, які велися, як правило, за здобуття якоїсь переваги, нейтралітет ще мав сенс. Але сьогодні ми маємо обирати між державою, яка зневажає права людини, і вільною, демократичною країною«,- пише Ака Хоппі (Aka Hoppy).

Зрозуміло, що в дискусії про майбутнє нейтралітету та демократії беруть участь наші користувачі не лише з Японії. Приблизно з середини березня 2022 року ми опублікували на цю та суміжні теми близько сотні матеріалів десятьма мовами, і отримали безліч відповідей: думок, зауважень, пропозицій та критики. В дискусіях з питання нейтралітету приймають участь і самі швейцарці. 

«Швейцарія повинна завжди залишатися суто нейтральною», — пише французькою мовою один із наших читачів, додаючи, що нейтралітет — це фундамент, на якому будується сила та спосіб життя нашої країни. Користувач Tiktok2021 менш категоричний: «Швейцарський нейтралітет часто розглядається як фіговий листок для західного економічного егоїзму. Тому, всі ми, як представники Швейцарії у цілому, маємо замислитися над тим, як наш нейтралітет може бути в майбутньому використаний на благо всього людства».

Україна як «Швейцарія майбутнього»?

Саме такого роду думку висловлює і наш англомовний користувач NickKyriazi. Він пише: «Я пропоную нове визначення нейтралітету: уряд взагалі не займає жодної позиції. Натомість вирішувати на чиєму вони боці повинні окремі люди та компанії. Наприклад, я зараз розмірковую про те, чи варто мені, як і раніше, купувати продукцію від Apple, тому що мені не подобається ідея підтримувати цим китайський уряд і його політику утискання Гонконгу та уйгурів».

External Content

В останні кілька тижнів до дебатів щодо нейтралітету приєдналися і численні користувачі з України та Росії. Що не дивно, адже термін «нейтралітет» неодноразово вже виринав у переговорах між двома державами про припинення агресивної війни Росії проти Києва. В інтерв’ю представникам незалежних російських ЗМІ президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що мирна угода з «нейтральною» Україною має бути представлена громадянам країни для ратифікації на референдумі.

«Я всім серцем бажаю, щоб народ України міг жити так, як живе Швейцарія», - сказав Президент України В.Зеленський під час антивоєнної демонстрації у Берні. До присутніх він звернувся з відеозв'язку. Берн, Швейцарія, 19 березня 2022 року. © Keystone / Peter Klaunzer

Однак, при цьому український президент залишив відкритим питання про те, яку форму може набути такий нейтралітет. Адже існує безліч варіантів нейтралітету, і буде нелегко знайти той, який зможе задовільнити різноспрямовані інтереси Києва та Москви. Так, 7 квітня 2022 року В. Зеленський у газеті Jerusalem Post відзначив: «Ми не можемо говорити про Україну як про „Швейцарію майбутнього“ — ймовірно, мине ще дуже багато часу, перш ніж наша держава зможе стати такою».

Інструмент самозахисту

В Університеті Суррея у Великій Британії (University of Surrey) Ерік Голсон (Eric Golson) займається вивченням історії торгівельних війн. На його думку, заяви українського президента про наміри щодо політики нейтралітету справді мають певний сенс. «Однак, для того щоб забезпечити політиці нейтралітету міцну внутрішньополітичну підтримку в довгостроковій перспективі, необхідно для початку створити сильне громадянське суспільство і державні інститути, що заслуговують на довіру». В теперішній час, саме вони знищуються з особливою жорстокістю Росією у війні проти України.

Чи має сенс тісніша взаємодія з НАТО ?

У ситуації агресивної війни Росії проти України перспектива вступу Фінляндії та Швеції до НАТО стає дедалі ймовірнішою. Розширення співпраці з АльянсомExternal link наразі також є предметом жвавої дискусії і в нейтральній Швейцарії. Президент партії швейцарських лібералів FDP Тьєррі Буркарт (Thierry Burkart) закликав нещодавно до розвороту всієї політики безпеки Швейцарії до більш тісних зв’язків з НАТО. В інтерв’ю цюріхській газеті Tages-Anzeiger він зазначив, що Швейцарія не зможе захистити себе наодинці у разі агресії. Однак, Т. Буркарт не закликає країну до прямого вступу до НАТО.

На користь розширення співпраці з оборонним альянсом НАТО виступають не лише ліберали, а також Партія зелених лібералів (GLP) і колишні християнські демократи з теперішньої Партії Центру (Die Mitte). Андреа Гмюр-Шененбергер (Andrea Gmür-Schönenberger), депутат Ради кантонів (мала палата парламенту Швейцарії) від «центристів», сказала телеканалу SRF, що Швейцарія та НАТО вже співпрацюють разом, наприклад, у сфері підтримки миру та кіберзахисту. Вона цілковито могла б уявити розширення цієї співпраці. «Я також можу уявити військові навчання, включаючи спільну протиповітряну оборону». Проте щодо прямого вступу до НАТО? Така перспектива не для Швейцарії.

Праві зі Швейцарської народної партії (SVP), ліві з партії «Зелених» та соціалісти (SP) виступають проти будь-якого розширення співпраці Швейцарії з НАТО, хоча з різних причин. Співголова соціал-демократичної партії Седрік Вермут (Cédric Wermuth) говорить, що Швейцарія «вже співпрацює з НАТО в деяких сферах, і що це чудово, але його партія проти подальшого зближення у формах, які можуть стати „чорним ходом“ до членства в Альянсі. НАТО це зовсім не пріоритетний варіант для такої маленької держави, як наша».

На його думку, головну увагу слід приділити співпраці з Євросоюзом та зміцненню режиму верховенства міжнародного права, тобто посиленню ООН. Проте ідея зближення з НАТО набирає популярності серед населення Швейцарії. Відповідно до репрезентативного опитування, проведеного Вищою технічною школою Цюріха (ETH), дедалі більше жителів Швейцарії виступають за зближення з НАТО. Наразі цей показник становить 45 відсотків. На думку політолога Стефані Вальтер (Stefanie Walter), є сенс Швейцарії переглянути свою стратегію в галузі безпеки.

«Ми вже деякий час спостерігаємо тектонічні геополітичні зрушення, ситуація з загрозами щодо Швейцарії змінилася. І на цьому тлі вона має замислитися про тіснішу співпрацю з тими державами, з якими вона утворює ціннісну спільність. Але як бути із нейтралітетом? У розмові з телеканалом SRF Стефані Вальтер пояснює, що » про вступ до НАТО ніхто не говорить. Це було б сумнівне рішення з погляду політики нейтралітету та його правових засад. Але в принципі, співробітництво у форматі поглибленої взаємодії можна примирити з нейтралітетом. Політика нейтралітету протягом своєї історії постійно змінювалася з урахуванням й у контексті актуальних геополітичних змін«. Тим не менш ясно, резюмує телеканал SRF, що посилення та поглиблення співпраці Швейцарії з оборонними структурами в Європі може призвести до збільшення вантажу зобов’язань для Берна. З цієї причини тісніша співпраця з НАТО, ймовірно, ще довго залишатиметься в Конфедерації політично суперечливим та неоднозначним проектом.

End of insertion

Крім того, існує ще й міжнародний вимір політики нейтралітету, наголошує Ерік Голсон, який захистив дисертацію на тему нейтралітету Швейцарії, Швеції та Іспанії під час Другої світової війни. Референдум в Україні з цього питання, як стверджує британський експерт, «безумовно, зробив би політику нейтралітету значно переконливішою». Швейцарський політолог Паскаль Лоттаз (Pascal Lottaz), який викладає основи нейтралітету в японському Університеті Васеда (Wasedadaigaku), згоден з такою думкою.

В Австрії питання нейтралітету також набуло актуальності. Напис на транспаранті: "Бути нейтральним означає підтримувати Путіна". Відень, 20 березня 2022 року. Georges Schneider / Picturedesk.com

«Це гарна ідея, а також інструмент самозахисту для самого президента Зеленського. Зрештою, будь-яка майбутня угода з Росією має бути здатною отримати підтримку у народу України». Паскаль Лоттаз позитивно оцінює дискусію, проведену на тему нейтралітету на сайті SWI десятьма мовами. «Ця тема сьогодні актуальна, і вона породжує безліч різноспрямованих думок. Часто порушується питання щодо пайового співвідношення військових та економічних аспектів політики нейтралітету, що становить центральний момент у цій ситуації». Зрозуміло, що дебати про нейтралітет ведуться і в самій Швейцарії — в країні класичного нейтралітету.

Нейтралітет перед обличчям звірств?

Після запровадження Швейцарією санкцій проти Росії праві консерватори зі Швейцарської народної партії (SVP/UDC) виступили з ідеєю винесення на суд виборців народної законодавчої ініціативи щодо так званого «інтегрального нейтралітету» (integrale Neutralität, докладніше див. в інфобоксі нижче). Така ініціатива закріпить швейцарський нейтральний статус у конституції, що не дозволить більше у майбутньому Федеральній раді (кабінету міністрів) брати участь у економічних санкціях.

Швейцарська народна партія (SVP) приймає резолюцію щодо нейтралітету Швейцарії

На партійній конференції делегатів від кантональних організацій Швейцарської народної партії (SVP), яка відбулася у місті Кур (кантон Граубюнден), було прийнято резолюцію про швейцарський нейтралітетExternal link. Цей документ закликає Федеральну раду (кабмін) зберігати «озброєний нейтралітет» країни і надавати посередницькі послуги всім сторонам, що воюють. «Заради безпеки та свободи Швейцарії» президент партії Марко К'єза (Marco Chiesa) вимагає збільшити бюджет збройних сил щонайменше на два мільярди франків, тобто до 7 млрд франків на рік.

Загалом на підтримку резолюції проголосували 303 делегати, лише один голос був проти та один утримався. Документ також закликає Федеральну раду запропонувати Швейцарію як місце проведення мирних переговорів між Києвом та Москвою. «Усі дипломатичні можливості мають бути задіяні». Крім того, зазначається в резолюції, слід послідовно підтримувати збройний нейтралітет та відновлювати обороноздатність країни. Партія також вважає, що Швейцарія не повинна прагнути вступати до НАТО чи приєднуватися до структур колективної оборони та безпеки ЄС.

Марко К'єза, депутат Ради кантонів малої сенаторської палати парламенту Швейцарії і президент SVP, у своїй вступній промові звернувся до основоположних цінностей SVP, якими, за його словами, є «безпека» та «свобода». У зв'язку з війною в Україні ці основні цінності актуальні як ніколи. SVP – єдина партія, яка підтримує зміцнення армії. Це єдиний засіб гарантувати безпеку Швейцарії». М. К'єза висунув вимогу, щоб бюджет збройних сил країни був збільшений щонайменше на два мільярди франків, тобто до одного відсотка від валового внутрішнього продукту.

При цьому він також засудив вимогу голови правоцентристської швейцарської партії лібералів (FDP), що прозвучала напередодні, почати тісніше співпрацювати з НАТО. «Це означало б, що швейцарські солдати будуть воювати та вмирати за кордоном. Тому SVP закликає до збройного нейтралітету як наріжного каменю політики Швейцарії, яку слід формувати за принципом «Ми не втручаємось». Проте сьогодні  країна не є ні достатньо озброєною, ні нейтральною», — зазначив Марко К'єза. При цьому він зайняв чітку позицію щодо війни в Україні: «Ми засуджуємо війну Путіна проти України». Він також сказав, що «члени SVP не є горезвісними «путін-ферштеєрами» (з нім., «ті, що розуміють Путіна»). Страждання українського народу мають припинитися».

Проте, як вважає М. К'єза, «викликає жаль те, що Федеральна рада, приймаючи санкції ЄС проти Росії, фактично заблокувала зовнішньополітичні опції, що випливають для країни з нейтралітету». Бурхливими і тривалими аплодисментами, що переходять в овацію (всі встають), була зустріта доповідь Роже Кеппеля, депутата парламенту від кантону Цюріх / ZH, про швейцарський нейтралітет. На думку промовця, «Федеральна рада відмовилася від нейтралітету, прийнявши санкції ЄС проти Росії. SVP — єдина партія, яка суворо підтримує збереження швейцарського нейтралітету і однаково ставиться до всіх сторін, що воюють». У день початку війни проти України журнал «Вельтвохе», видавцем якого є Р. Кеппель, опублікував центральний матеріал під назвою «Незрозумілий. Війна Путіна за російську душу».

End of insertion

Досі Швейцарія дотримувалася так званого «диференційованого нейтралітету» (differenzielle Neutralität), який допускає приєднання до санкцій, як у разі санкцій щодо Москви через агресію проти України. Гнучкішу інтерпретацію політики нейтралітету підтримує і ліберальний аналітичний центр Avenir Suisse. «Ми не бачимо жодного порушення принципів нейтралітету, закладених у Гаазьких конвенціях, навіть у ще тіснішій співпраці Швейцарії з НАТО та ЄС», — говорить Лукас Рюлі (Lukas Rühli), автор нового дослідження з політики безпеки, написаного ним спеціально для Avenir Suisse.

«Слід виходити з того, що Швейцарії прийдеться в майбутньому світі, відзначеному тенденцією до розколу на групу ліберальних демократій і блок державно-капіталістичних автократій, інтерпретувати свою політику нейтралітету „на користь“ країн, що входять до її власного ціннісного кола». Один користувач з Італії, після того, як стало відомо про військові злочини Росії в Україні, підсумував це в дебатах порталу SWI таким чином: «Як ми можемо залишатися нейтральними перед такими звірствами?».

In compliance with the JTI standards

In compliance with the JTI standards

More: SWI swissinfo.ch certified by the Journalism Trust Initiative

Share this story

Change your password

Do you really want to delete your profile?